С Рождеством Вас поздравляем И коненечно же желаем: Вьюга пусть на целый год, Вам здоровья наметет, Ветер выдует все хвори На холодное подворье. Снег пусть искрами кружится, Чтоб светлели ваши лица, А лукавая луна В ночь любви лишит вас сна. Пусть одна из ярких звезд Даст талантам вашим рост, Вашу мысль поднимет ввысь! Пусть друзья украсят жизнь!
Сипле, сипле, сипле сніг. Мов метелики сріблисті, Сніжинки біленькі, чисті Тихо стеляться до ніг. Сипле, сипле, сипле сніг. Сипле, сипле, сипле сніг. Тихо, легко і спроквола Покриває все довкола, Ні стежок, ані доріг... Сипле, сипле, сипле сніг. Сипле, сипле, сипле сніг. Все присипав – доли, гори, Вже ввесь світ – мов біле море, Біле море без доріг. Сипле, сипле, сипле сніг.
Пролітають біленьки сніжинки І сріблясто на сонці блищать. Мамо, мамо, чому я сніжинки Не умію ніяк упіймать? Вже здається, що ніби й спіймаю, А відкрию долоню: нема! Лиш водичка з долоні стікає. Лиш водичка в долоні сама. Каже мама здивовано доні: - А чи знаєшь, чому це так є? Бо у тебе тепленька лодоня, А сніжок від тепла розтає. І помислила доня хвилинку, Рукавичку наділа свою. - Мамо, - каже, - тепер я сніжинку Вже напевно, напевно, зловлю!
Там, де поле, там, де луг, Ходить завірюха, Сипле сніг із рукавів І морозить вуха. Щоки полум”ям горять, Та біжать малята, Щоб везти із гірки сміх На своїх санчатах. Ти, вітриську, зупинись, Йди із нами гратись, На санчатах цілий день Будемо кататись.
Тихо, тихо сніг іде, Білий сніг, лапатий, Ми у двір скоріш підем, Візьмемо лопати. Ми прокинем зранку Стежку біля ганку, Вийде мама з хати І почне питати: - Хто ж це так доріжку Вміє прокидати?
Падав сніг, Падав сніг – Для усіх, усіх, усіх, І дорослих і малих, І вселих і сумних. Всім, хто гордо носа ніс, Він тихцем сідав на ніс. А роззяв, як на сміх, Залетів до рота сніг. Вереді за комір вліз І довів його до сліз. А веселі грали в сніжки – Сніг сідав їм на усмішки І сміявся з усіма: - Ой, зима, зима, зима!
Зимонько-снігурочко, Наша білогрудочко, Не верти хвостом, А труси тихесенько, Рівненько, гладесенько Срібненьким сніжком! Ми повибігаємо, Снігу накачаємо Купу за садком, Бабу здоровенную, . Уночі страшенную, Зліпимо гуртом. Зробим очі чорнії, Рот і ніс червонії – Буде, як мара! День і ніч стоятиме З нашого двора. Гляне ясне сонечко В весняне віконечко – Бабу припече, Де й мороз той дінеться, Геть від баби кинеться, З ляку утече!
