Бля, мне обидно очень стало,
но я молчу, хоть сука ты,
ведь серце встречи ожидало,
а под"ебала только ты!!!

Себя виновной не считаешь,
ведь нету совести вообще,
ты, сука, совесть проебала
и пропила свои мозги.

А я любил, звонка так ждал,
к тебе звонил...
ахуевал,
я хер помыл, чтоб не вонял...

а ты, сучара, морознулась
и притворилась будто спишь ,
тебя за это ненавижу,
и за проступок бля обижу.

А если, вдруг, ты извинишься
и скажешь "дурой я была",
тебя простить я попытаюсь
быть может я и ошибаюсь...

Но если просто мне позвонишь
и скажешь как твои дела,
тебя , сучару, пошлю на хуй
и рот закрою с кулака!!!

Тебя морально уничтожу,
хоть ты ничтожество уже ...
тебе, блядине, я поверил,
открыв тебе я к серцу двери

А ты пиздой своей сверкала
и о любви при всех шептала,
так получи ты, гнида, по ебалу
со мной вообще не говори!!!

я закрываю дверь своей любви!!!!
***************************************
вибачте за мати, не міг інакше!!!!
***************************************

Я Стерво, Сука, Блядь - я не для тебе,
Але будь добрий, хоч разок поглянь на себе:
Характер - супер, зовнішність в порядку,
А от в душі - лайно і з мозком неполадки.

То що? Ти, кажуть, вирішив "збиватись"?
Для чого тоді там про настрій щось питатись?
Забудь! Забий! І у фіналі лиш: "Бувай, Руденька!
А ти на щось надіялась? Дурненька!"

ОКей. Я йду. Та знай, ти ще мене згадаєш.
Попросиш ще тепла, а я скажу:"Ти знаєш,
минув той час, де я була дурненька
І в кожного тепер свій шлях!
Бувай, Маленький!"

Тут тиша така охуєнна
І свіжий озон заєбісь
І Сонце так сяє високо
Шо аж залупилося око

І пташка на гілці співає
Про то як пиздато буває
Коли стоїш на горі одиноко
І пісяєш в прірву глибоку

Думки в тебе милі та чисті
Моча вже у мозок не б*є
Забив на роботу я х...
Бо гори, от щастя моє

Тут трави високі
І хащі дрімучі
Романтика...
Йоб вашу мать

Десь грізлі блукає
Він жертву шукає
Боїшся присісти посрать

Гримить щось у горах високо
Питають гуцульські сини:
-А що це, татусю?
-Паруються парно-копитні!
-Ти дуриш татусю, їбуться вони

Он зайчик зненацька підскочив
Травичкою піську лоскоче
Допригався зайчик, заштрик,
На затканий в землю патик

Я сяду на зруб і заплачу
І плакати буду я палко
І сльози пиздячити будуть
Бо так мені зайчика жалко.