|
|
Головна » 2008 » Жовтень » 22 » Віршики
|
«Люблю» як часто ми говорим,
Як часто плутаєм слова.
Необдумано скажемо слово,
Необдумано зробимо крок,
Для нас – це нічого,
А для когось – у слові життя,
Для когось любити не гра.
Хтось слово «люблю»
З нетерпінням бажає почути.
Хтось раз у житті його скаже
І ніколи не зможе забути,
Не зможе забути ту мить,
Коли два серця в любові зійшлись,
Коли просто хотілось любити.
Здавалось ми просто любили
І в казці чарівній жили.
Та всьому кінець настає
І в нас він настав – нещасливий.
Хто винен - не знаємо ми,
Та й знати уже не бажаєм.
|
|
Категорія: Віршики |
Переглядів: 664 |
Додав: kopihb
| Рейтинг: 4.5/4 |
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] |
|
| Статистика |
 |
 |
Онлайн всього: 4 Гостей: 4 Користувачів: 0 | |
|
