Поглянь у небо, там зірки
Сьогодні наче вогняні
І світять не стихають
Мов дивляться вони
Що лежимо ми у траві
Ти не гляди на мене так
Бо смуток ти в очах побачиш
А подивись у небо ти
У глибину його краси

А в мене в голові думки
Ось ранок вже, світать почне
А ми ще тут, не в силі, це сприйнять.
О, як прекрасно чути знов
Твій подих стомлений коханням

Десь там за полем, за селом
Гуляє молодь до світанку
Дівки розчесуючи коси
Пісні співають у гайку
І соловейко, теж співає
Мов знає пісню ту!

Та я щасливіша за них!
Я мов та птаха, що у небі
Я мов та риба, що в воді
Я мов та квітка, що у полі...
Коханий поряд...
Що ще треба
Для радості душі?!

Як би була я тою
Що уміє ворожить
Взірвалаб світ любов*ю
Щоб зостались ми на небі жить!!

Та що робить як ми батьки
Як в нас з тобою діти
Не киниш їх, не згубиш їх
Для них ми радість і надія
На все життя майбутнє їх

Отак і будем жить з тобою
Кохаючись у сні
Можливо десь зустрінемся
Закриєм очі і почуєм
Той шелест молодой трави
Люблю тебе!!
І не кори себе за те, що й ти
Умієш полюбить!!!

Люблю!

Мовляв... Не буду більше!
А що робить душі?
Яка болить за нього.А я кажу6 "Боюсь"
"Чого" - шепоче він
"Плачу кохання" - сповістили очі
То є любов - сильніша вітру
То є думки - глибкіші моря
То є слова - чистіші неба
Люблю!
І хай мене карають!
За осоромленую душу.
Та я така! Я справжня з ним!
Як те дитя, із лона мати.
Люблю! І знайте всі!
Одна! Одна, я так його люблю!!!