|
|
Головна » 2008 » Грудень » 28 » Душа
|
…знімілі очі гладить дивна ніч,
торкає сумом зоране обличчя…
відходить тінню назавжди у віч -
ність, в свічадах тиш запалюючи свічі,
твоя душа - ще тепла від бажань,
кружляє, квилить, горнеться в останнє
до плоті, в жили, де жила... і жаль,
що судний день після зорі настане…
…і витирає зронену сльозу,
малює крейдою по стінах і по скронях
твою дорогу хресну й голосну,
і тулить увесь світ в твої долоні…
|
|
Категорія: Віршики |
Переглядів: 699 |
Додав: Улька
| Рейтинг: 5.0/4 |
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] |
|
| Статистика |
 |
 |
Онлайн всього: 3 Гостей: 3 Користувачів: 0 | |
|
