Солодкий щем твого цілунку Я відчуваю на устах, Ти, наче вільний гордий птах, Несеш мені п'янкого трунку. Лиш гаразди ти май від долі, Врожайним був аби твій лан, В житті будь не слуга, а пан, Живи, як птах стрімкий, на волі.
Неповторний той день і мить, Коли вперше зустрілись ми, Твої очі, усмішка, погляд... Як приємно з тобою поряд! І не знайду я краще друга, Ти не мій і у тебе друга. Всеодно тобі пише Таня, Бо ж сьогодні цей День кохання!
Вітаю всіх-всіх дівчаток, дівчат, жінок і жіночок З Днем Святого Валентина, Бажаю кохання, щасливих ночей, Блакитних чи карих, чи чорних очей, Щастя великого, щастя земного, Бажаю зустріти Тобі лиш одного, Бажаю кохати людину таку, Щоб радість і тугу ділила твою, Щоб щастям повніли бокали вина, Щоб в вас появилась стежина она, Щоб вела вас світом в далекі дороги, Щоб серце не рвалось від болю й тривоги, Щоб мрії збувались і очі всміхались, І миті щасливі на все залишались...
Відволікай. Від сну. Туману. Буди провину дощову ... Я винна, що таку кохану Мене ти любиш. Як грозу. Не починайся із хмарин. Промінням ніжним Починайся. Кожніську перлу Із перлин Ти одлюби і закохайся. Я вже не можу - той бурштин Твоїх очей Мне тривожить ... Я сумнів свій жену На клин, Тебе збираючи у кожен ... Відволікай. В собі губи. Я дозволяю - Тобі можна. І все життя - люби, люби ... Одчайно, Скраплено, Безбожно!
втопитись у твоїх очицях - безмежнім океані я могла... у безлічі чужих, незнаних лицях твоє шукала, але... не знайшла як раптом погляд серденько прорізав, він заспівав тоненьким голоском! перевернув в душі усяке й різне і влаштував безжальний перелом... я зрозуміла - це ВОНА настала - фіаско чи тріумф - перша любов. вона із самої душі сльозу пускала і стрепенала серце знов і знов! сльоза ж та корінь у душі пустила, не витягти його звідтіль тепер... глибокий, але ніжний шрам лишила, а корінь болі так і не помер.
пройдуть роки... забудуться по-троху твої безмежні сірі ті моря. ми зробим в різні боки кроки... наш шлях освітить із небес зоря як раптом серце знову запалає! той корінь пустить пагінець новий тебе іще сильніше покохаю! той сон обом нам стане дорогий...
Я так тебе люблю, що вже й не розумію: Чи досі - я жила, чи сад - уперш заквіт? Я так тебе люблю, що й думати не смію, Й не думати - не вмію, вогнить то жар, то лід. Я так тебе люблю, що вже сама не знаю, Де подих твій, а де - душа моя? Й не сплю, а сню тобою. Засинаю, - І сон - не сон, а лиш твоє ім'я... Я так тебе люблю, що світ мені немилий, Що тільки й світу в світ, милий, - Ти! я так тебе люблю, що вже немає сили! І ні заплакати, ні провлясти...
Я так тебе люблю, Що стримати не в силах Моїх бажань і мрій політ, І в день любові Валентинів Наважилась освідчитись тобі. Моє кохання, як метелик: Тендітне, ніжне, боязкею Лиш обернись - я біля тебе, А не помітиш - то й нема мене.
Я так тебе люблю, Що стримати не в силах Моїх бажань і мрій політ, І в день любові Валентинів Наважилась освідчитись тобі. Моє кохання, як метелик: Тендітне, ніжне, боязкею Лиш обернись - я біля тебе, А не помітиш - то й нема мене.
Прийми, любов, моє вітання, Коли весна ось-ось прийде. І квітне на землі кохання У ніжний Валентинів день. Повільно пелюстки зриваю, Потрібна відповідь мені, Чому ж у квітки я питаю, Чи любиш ти мене, чи ні? Пробач, що я на світі є, Що часто поглядом тривожу. Пробач, що ти життя моє, Інакше жити я не можу...
Не забудь мене, пам'ятай мене, Коли день мине, коли ніч мине. Не забудь мене, пам'ятай мене, Коли рік мине, коли й вік мине. І згадаюся, і приснюсь тобі - тільки ти люби, тільки ти люби! Збережи зорю, що в долоні нам тихо падала, зорепадила. Не шекай мене - пам'ятай мене, - Хай весна мине, хай зима мине. Рястом я зійду у душі твоїй... Не губи любов, пожалій! І згадаюся, й повернуся я у твої гаї, у твої поля. До твоїх очей не пущу біди... Тільки ж ти очей не одведи!
А як тебе тепер забути? Душа до краю добрела. Такої дивної отрути Я ще ніколи не пила. Такої чистої печалі, Такої спраглої жаги, Такого зойку у мовчанні, Такого сяйва навкруги. Такої зоряної тиші, Такого безміру в добі!... Це може навіть і не вірші, А кохання кинуте моє тобі
Очима ти сказав мені: люблю. Душа складала свій тяжкий екзамен. Мов тихий дзвін гірського кришталю, несказане лишилось несказанним. Життя ішло, минуло той перон. гукала тиша рупором вокзальним. Багато слів написано пером. Несказане лишилось несказанним. Світали ночі, вечоріли дні. Не раз хитнула доля терезами. Слова як сонце сходили в мені. Несказане лишилось несказанним.
НЕ часто я кажу тобі:"Кохаю" і ласку не щодня тобі несу, але на дні душі оберігаю кохання наше, вранішню росу. В потоці слів не граємось словами Живе у нас бурхливість гордих літ Але кохання володіє нами воно прекрасне і в 21 вік!
мені потрібна тільки ти мені потрібні твої сни мені потрібні твої очі проведені з тобою ночі твоя рука в моїй руці твій поцілунок на щоці твій погляд ,усмішка і сміх ти моє щастя і мій гріх моя зима,весна і літо і біль усю водою змито от сходить сонце зза гори пітьма пішла з'явилась ти
День Святого Валентина!!! День закоханих й щасливих. Люди люблять і чекають, А чого? Самі не знають. У цей день все може статись: Кожен може закохатись. Будуть серденька співати, Будуть квіти дарувати, Будуть усмішки сіяти, Хлопці на гітарах грати. Свято ласощів й кохання, Свято радощів й бажання. Все червоне і чудове, Все мрійливе і казкове. Навкруги сердець багато. Кожен хоче ВІДЧУВАТИ Звідусіль слова кохання, Поцілунків відчування. Люди люблять і цілують, Всім серця свої дарують. Закохайся у цей вечір – Зараз буде це доречно!!!
Нехай у Вашім серці завжди живе любов! Людина, яка любить не пам’ятає зло. Бажаю я Вам також, щоб Вас любили теж. Без лестощів, всім серцем, відкрито і без меж!