Що за дивнії яєчка Наша курочка знесла! Намальоване гніздечко Ще й пташиночка мала, Навкруги – барвисті квіти, Жовті, сині гілочки... Чи здогадуєтесь, діти, Що це? Певно – писанки! Їх не курочка знесла, Їх матуся принесла, Ми гуртом розмалювали Для святкового стола: Сяють наші писанки, – Як весняні квіточки!
Ввечері матуся нас чарує – Писанки на виставку малює. Віск черпає Писачком із блюдця, Її очі лагідно сміються. Її очі Світяться у ласці. Квітоньки на писанці Зірчасті, А на другій – Півники та бджоли, Ми таких не бачили ніколи. А на третій Олені і сарни, На четвертій – Рушничок прегарний... Дивиться І тішиться матуся: Я у неї малювати вчуся.
В хаті на осонні Сяду на ослоні. Сяду я скраєчку – Розпишу яєчко. Нумо, пензлик, потанцюй, Гарно писанку малюй. Буде небо і земля, І ставочок, і поля. Сильний і міцний дубок, А на ньому – яструбок. Буде в мене писанка Про Вкраїну пісенька.
Гарна писанка у мене, Мабуть, кращої нема. Мама тільки помагала, Малювала ж я сама. Змалювала дрібно квіти, Вісім хрестиків малих, І дрібнюсінько ялинку Й поясочок поміж них. Хоч не зразу змалювала, – Зіпсувала п’ять яєць, – Та як шосте закінчила, Тато мовив: „Молодець!” Я ту писанку для себе, Для зразочка залишу, А для мами і тата Дві ще кращі напишу.
Завела нас веснянка у коло, Красне сонце веде всіх за руки. І квітки, наче струни, навколо Таємничі розхлюпують звуки. І земля – ніби писанка світла – Кольорова, весела сьогодні. В церкві люди – святкові й привітні. Воскресаєм у дні Великодні.
Великоднє сонце сяє у ясній блакиті, Теплим променем цілує світ увесь. І серця для радості відкриті: Знайте, люди, що Христос Воскрес! Горобці цвірінькають надворі – То вони співають Богу честь! Позабудьте сумніви і горе, Бо Христос Воістину Воскрес!
