Дружина-чоловікові:
- Чому ти не зайшов учора до сусіда і не взяв його борг?
- По-перше, він помер…
- А по-друге?

- Алло, “швидка”? Приїжджайте скоріше, я обидві руки зламав!
- А як же ви телефонуєте?
- Та, це ж… я тещі!

Горбатий дзвонить заїці:
- Я знайшов тобі хорошу роботу, суфлером в театрі.
- З-знову т-ти з мене п-п-прикалуєшся, – образився заїка і вирішив відплатити. Він подзвонив горбатому і сказав.
- Т-ти п-п-пам’ятаєш, як м-ми з тобою минулого р-року ф-фотк-к-кались? П-прийди забери с-свою фотографію, а то альбом н-не закривається.

Зібрались троє: повільний, задумливий і нетерплячий з парашутами стрибати. Їм пояснюють:
- Як стрибнете, так рахуйте до п’яти і смикайте за кільце.
Стрибає повільний, розпочинає рахувати: “Раз… два… три”, – розбився.
Стрибає задумливий, розпочинає рахувати: “Раз, два”, – задумався, чому треба до п’яти рахувати, а не до трьох – розбився.
Стрибає нетерплячий, швидко рахує: “Раз, два, три, чотири, п’ять – смикає за кільце… – Ой, парашут забув”.

Приходить чоловік на цвинтар і чує, що хтось кричить: “Ура! Браво!”. Підходить, бачить зграю студентів і двох замучених могильщиків. Питає:
- Що тут сталось?
Могильщики змучено:
- Та вчора викладач помер, то ми його сьогодні, блять, десятий раз на “біс” закопуємо.

- А як же ж ти зрозумів, що цей ведмідь – людоїд?
- По очах! Погляд такий же, як в моєї дружини…

Йшов горбатий чоловік вночі по цвинтарі. Раптово із темряви голос:
- Мужик, а ти – горбатий.
- Та я і сам знаю. Тут вже нічого не поробиш…
- Ні, мужик, ти не горбатий!
Прийшов чоловік додому, в дзеркало глянув, а горба немає! Розказав чоловік про це сусідові. А той кульгав на ліву ногу.
Пішов в ту ж ніч сусід на цвинтар. Іде, раптом голос з темряви:
- Мужик, а ти – горбатий.
- Я не горбатий, я – кульгаю.
- Ні, мужик! Ти – горбатий!

Йшов ведмідь по лісу, ніс мішок з пирогами, а в тому мішку сиділа Машенька… Тихо-тихо сиділа… У кожному пиріжку.

У лікарні сталася пожежа. Приїхали пожежники, загасили вогонь і кажуть головному лікареві:
- Пожежу загасили, п’ятьох “відкачали”, двох не змогли.
- Хлопці… Але ж морг горів!

Двоє українців навпроти громадського туалету:
- А чому на дверях буква “М”?
- А там москалі какають.
- А чому буква “Ж”?
- А там жиди какають.
- А де ж ми тоді?!
- Україна наша, де хочемо – там і какаєм!