Не питай мене, не треба
Чи болить душа від слова,
Не картай себе даремно,
Не згадаю більше цього.
Але поки час збігає,
Собі серце розриваю,
Не забуду я твій голос,
Та почути не чекаю…
Розтоптали моє серце,
Наплювали мені в душу,
Мов кинджал був твоє слово,
Та змиритися з цим мушу.
Твої очі мов ті зорі,
І прекрасні, і далекі,
Не зустріну я твій погляд,
Хоча буде це не легко…
Не жалій мене, не треба,
А живи як ти захочеш,
Знаю мріяв я даремно,
Закохався в твої очі.
Своє серце розкриваю,
Я віддам його для тебе,
Але видно нам не доля,
Не лежить душа до мене…
Ці слова й думки про тебе
Вже ніщо не поміняють,
І стосунки не повернуть,
І любити не заставлять.
Але буду памятати
Всі миттєвості з тобою,
Щоб завжди охороняти
Серце кригою твердою…
|
