Я закриваю очі. Пам*ятаю
Той погляд молодий
Який дививсь на мене
З ніжністтю в словах
І мужні руки обіймали
Дівчисько, злякане, мале...

Відкрились очі. Я дивлюсь
Та ніби там я побувала
Де під вербою ми стояли
Кохати, вічно обіцяли
А що тепер?
Не чую тих я слів,
Не бачу тих очей
І ніби океан між нами...

Та що це я...
А за вікном, все лине дощ
Думки не покидають
Вертають дійсність всю туди

Коханий! Любий! Дорогий!
Дивись на мене! Я твоя!
І поміж ті часи минулі
Зосталась та любов гірка
Не знаюча тремтіння тіл єднання
Та спалаху, вогню кохання

Тепер дивлюсь між краплі я
Стою мов та верба
Коса розпущена пряма
Лягла на плечі знахабніло
А по щокам тече сльоза
Коханям змучена вона.
Молитву тихо промовлю
У Господа ще раз я попрошу
Хоча б ще раз зустрітись нам...