Я закриваю очі. Пам*ятаю Той погляд молодий Який дививсь на мене З ніжністтю в словах І мужні руки обіймали Дівчисько, злякане, мале... Відкрились очі. Я дивлюсь Та ніби там я побувала Де під вербою ми стояли Кохати, вічно обіцяли А що тепер? Не чую тих я слів, Не бачу тих очей І ніби океан між нами... Та що це я... А за вікном, все лине дощ Думки не покидають Вертають дійсність всю туди Коханий! Любий! Дорогий! Дивись на мене! Я твоя! І поміж ті часи минулі Зосталась та любов гірка Не знаюча тремтіння тіл єднання Та спалаху, вогню кохання Тепер дивлюсь між краплі я Стою мов та верба Коса розпущена пряма Лягла на плечі знахабніло А по щокам тече сльоза Коханям змучена вона. Молитву тихо промовлю У Господа ще раз я попрошу Хоча б ще раз зустрітись нам...
|